Нещодавно прочитала анонімне звернення молодої жінки. Вона розлучилася з чоловіком, багато працює, виховує дитину й звикла справлятися сама.
Але не хоче так жити далі: робота, домашні справи — і більше нічого. Вона хоче розвиватися, жити інакше. І водночас боїться самотності. Подруг немає, порадитися ні з ким.
Вона запитала поради психолога. Я відповіла: боятися — нормально. Ви переживаєте великі зміни у своєму житті. І зараз дуже важливо дати собі час.
Уявіть, що ви вирішили зробити ремонт у квартирі.
Спочатку виносите речі, здираєте старі шпалери, знімаєте старий лінолеум. Переглядаєте все, що накопичилося за роки. Щось уже час викинути на смітник. А щось хочеться залишити, бо воно й досі має для вас цінність.
Навколо безлад. Кімната порожня, незатишна. Іноді навіть виникає думка: навіщо я все це затіяла? Але ж ви знаєте, заради чого це робите!
Так само і з життям.
Після розлучення потрібно не лише звикнути до того, що поруч більше немає чоловіка. Потрібно переглянути своє минуле, зрозуміти, що в ньому було цінним, а що вже не хочеться брати із собою в майбутнє.
Чого я хочу? Що мені подобається? Якою я хочу бути? Як хочу жити?
Не обов’язково одразу знати відповіді.
Якщо важко розібратися самій, можна звернутися до психотерапевта. Він не скаже, як вам правильно жити, але допоможе краще зрозуміти себе й знайти власні рішення.
І не потрібно поспішати заповнювати порожнечу новими стосунками, справами чи обов’язками лише тому, що самотність лякає.
Для того щоб у вашому житті з’явилося щось нове, іноді потрібно спочатку звільнити для нього місце.
І дати собі час.